Як у Луцьку жив відомий фізик Сергій Вавілов

28 Березня 2018, 09:53

5710

Сергій Вавілов, брат відомого вченого Миколи Вавілова

Відомий фізик академік Сергій Вавілов у роки Першої Світової війни був начальником телефонно-телеграфної станції в Луцьку.

Вавілов залишив після себе багато цікавих спогадів та вражень від перебування у нашому місті в 1916 році.

Сьогодні ми хочимо познайомити читачів Район.Луцьк із новими знахідками зі щоденників Вавілова, які передають атмосферу тогочасного Луцька. Подаємо кілька цитат Сергія Вавілова про його перебування в нашому місті.

18 вересня 1916 року, Луцьк:

«Їздив по обіді на вантажівці до Луцька. Здалеку бачив стародавні квадратні вежі, церкви і костели, а поблизу вивчав єврейські крамнички, де купував що треба і що не треба. Місто подібне до «середньогубернських», тільки, звичайно, з єврейським відбитком. Їздив, по суті, сам не знаю навіщо, напевно, провітритися і побачити «місто», якого не бачив уже три місяці. Повернувся до вечері і тепер вночі закінчую незавершені справи. Небо знову ясне і діамантове…».

Луцьк, 1916 р.

10 жовтня 1916 року Луцьк:

«Поки що не маю певної квартири і ночую в канцелярії з чиновником. Будинки тут поважні і взагалі атмосфера саме міська, тому й гидка. Увечері обов'язково тягне на вулицю. Ношуся з паперами, знемагаю від паперів, плутаюся в паперах. Втомився і падаю з ніг. За звичкою пишу зараз, спати хочеться смертельно…».

Сапер інженерної частини Сергій Вавілов

12 жовтня 1916 року, Луцьк:

«Чудову квартиру я зараз займаю, це одне і втішає. Живу я в мансарді, величезна, низька кімната з склепінчастою стелею, грубкою посередині, що майже розділяє кімнату на дві половини. Все вибілене начисто, ходити доводиться обережно і згинаючись, віконце з амбразурою. Враження архаїчне, романтичне і надзвичайно «gemütlich». На вхідних дверцятах, на сходах австрійська напис «zumachen». Будинок височенний, на пагорбі, до нього ведуть сходи, внизу вулиця і враження майже італійське. А головне – романтика, не якийсь там прозаїчний куб. Повторюю, це кімнатне враження тільки і втішає мене. Решта кепсько, захлинаюся в паперах, складаю інструкції для авіаторів, рапорти, телеграми, веду стеження, колись навіть визирну у місто, про самого себе доводиться забути, про Москву я забув уже давно, а що таке «far niente» представляю тільки теоретично.
На фронті тихо, йдуть якісь перетасовки, станції пересуваються, але чорт знає що з цього вийде. Поки нічого не виходить. Зробили якусь «ідіотську» армію з 14 корпусів, виходить хаос, кружляння і в результаті суща гидота. Зимівля...».

Сергій Вавілов в роки Першої світової війни

Тетяна ЯЦЕчКО-БЛАЖЕНКО

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]