Лучанка поселилася жити у хостел

06 Березня 2018, 17:11
Лучанка поселилася жити у хостел. БЛОГ 5372
Лучанка поселилася жити у хостел. БЛОГ

Дивні зустрічі бувають у житті. Приїхавши на Зимову школу Рublik relations, я зупинилась у хостелі. Навіть не сподівалася, що це буде не менш цікаво ніж сама школа.  У перший же вечір на кухні зав’язалась розмова з жінкою, яка поселилася у сусідній кімнаті. Назвімо  її Надія. Двоє абсолютно незнайомих людей розмовляли про звичні речі. Розмова була банальною, поки я не запитала звідки приїхала пані. 

–  Я з Луцька -відповіла жінка, здивувавши мене. Першим моїм припущенням було «ремонт?»  - Ні, просто на вулиці холодно, а це самий дешевий варіант житла. 

–А що з власним житлом?  

– Сумна історія. Хоча знаєте, зараз проживання у хостелі за 100 гривень на добу мабуть вигідніше ніж декому у власному помешканні. Тут є все найнеобхідніше. Пральна машина, чайник, мікрохвильовка, холодильник, посуд, вішалки для одягу, душова кімната, навіть елементарний туалетний папір та мило. Завжди чистенька і хороша постіль та рушники.

Мене дуже здивував такий підхід до речей, адже, на мою думку, вдома завжди краще. Постіль і посуд свої, нехай не найновіші але ж свої. Не будучи лучанкою і не знаючи цін на життя у цьому місці, заперечувати було просто не тактовно, тому я мовчала. За якийсь час розмова відновилася у трохи іншому напрямку. Виявилося, що у жінки є дорослий син, я також маю дорослу доньку, тож вечір був довгим а тем достатньо.

Жінка, як виявилось, з 2008 року живе у гаражі. А зараз там дуже холодно. Власну квартиру вони продали, бо вирішили будуватися та розвивати власний бізнес. Та гроші, отримані за продаж квартири, швидко закінчилися. У бізнесі, як часто буває у таких випадках, швидкого прибутку не вийшло.

За освітою моя співрозмовниця вчителька початкових класів. Та не працює уже давно, каже це було зовсім не вигідно. Більший прибуток приносила торгівля, тому якийсь час займалася саме цим. А зараз без певного виду заробітку. На моє запитання чи не намагалася вона наприклад посидіти з дітьми погодинно, моя співрозмовниця здивувала мене ще більше. 

– За 20 гривень в час?  Відповіла вона

– А чому б і ні, адже 20 гривень це теж гроші. І якщо 5 разів по 20 то вийде сотня.

– І що мені дадуть ті 20 гривень, та на один проїзд потратити потрібно буде... 

Сумно було слухати доводи, чому не варто заробляти малих грошей, погоджуватися на початкові варіанти роботи і змінювати своє життя маленькими кроками. Згадався тренінг Олега Рабачаускаса в рамках школи «Publik relations» про саморозвиток і мрії. Мимоволі випливало питання де зупинився розвиток нашої держави, і людей у ній, що люди на стільки зневіряються у собі і чи можна щось змінити?

Світлана Лончук

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром