«Воістину народний митець», – луцький музейник про Миколу Голованя

09 Січня 2018, 21:51

4544

Микола Головань

Луцький музейник Сергій Лис привітав з Днем народження відомого скульптора Волині Миколу Голованя й розповів про його біографію, творчість та внесок у життя Луцька й лучан.

Відповідний допис він розмістив на Facebook-сторінці.

Нижче подаємо допис без змін:

«У цьому році свій 75-річний ювілей відзначає воістину народний митець Микола Микитович Головань, кам’яні дивовижі якого є окрасою міста Луцька. Народився він 9 січня 1943 року на Одещині. Батько, Микито Леонтійович, був столяром, мама, Юзефа Вільгельмівна, кравчинею. Після завершення Другої світової війни сім’я Голованів переїхала у 1946 році до Луцька. До школи пішов у Теремно. Вже змалечку виявився його талант до малювання, який всіляко заохочували батьки. У 1958–1959 роках вчився у художній студії при Палаці піонерів Луцька, якою тоді керував Петро Сензюк. Це стало поштовхом для вступу в 1960 році до Львівського училища прикладного мистецтва ім. Івана Труша. Тут він навчався у таких відомих художників та скульпторів як Микола Скибінський, Сергій Костирко, Тарас Драган, Любомир Лесюк. Трохи пізніше, також у Дмитра Крвавича та Еммануїла Миська.

Після закінчення у 1965 році навчання, повернувся у Луцьк до батьків. Разом із батьком збудував на подвір’ї невелику майстерню. У 1967 році влаштувався скульптором до художньо-виробничих майстерень Художнього фонду УРСР. За чотири роки підготував першу персональну виставку скульптури, живопису, графіки, яка відкрилася у луцькому кінотеатрі «Промінь» (1971). У тому ж році одружився. Обоє дітей Миколи і Тетяни Голованів пішли мистецьким шляхом: Микола-молодший, який, на жаль, передчасно пішов із життя, був скульптором та ковалем, донька Наталя займається керамікою і дизайном.

У 1976-му в кінотеатрі «Промінь» відкрилася й друга виставка Миколи Микитовича. У тому ж році митець створив для Центрального парку культури і відпочинку імені Лесі Українки високохудожні скульптури на міфологічно-казкові теми. Пізніше, у 2005 році він зробив низку робіт для розміщеного у парку Луцького дитячого містечка «Чудо». Саме Микола Головань виготовив пам’ятний знак на місці розстріляних у Луцьку в’язнів у роки Другої світової війни, а також пам’ятний хрест в Національному історико-меморіальному заповіднику «Поле Берестецької битви».

Скульптури Голованя «розкидані» по різних куточках Луцька і Волині. У скверику вулиці Лесі Українки, це дві скульптури античних німф, які ніби є дзеркальними відображеннями одна одної, а також ще кілька менших кам’яних творів. Є його роботи і у музеях області, наприклад, копія знаменитого Святовида у Музей історії сільського господарства Волині – скансені, велетенські кам’яні вази у Волинському краєзнавчому музеї. За своє насичене творче життя Микола Микитович брав участь й у різних скульптурних пленерах: у рідному Луцьку в 2001 році, у далекій Франції в 2002 році. Довелося попрацювати свого часу й за кордоном – у Вірменії та Росії. А у Луцьку саме він реставрував пам’ятник Лесі Українці у Центральному парку, коли його у 2009 році пошкодили вандали.

Але звісно, у першу чергу ім’я митця асоціюється з «Будинком скульптора Голованя» на території Історико-культурного заповідника «Старий Луцьк». У 1980 році міська влада виділила Миколі Микитовичу для спорудження будинку-майстерні невелику ділянку землі, неподалік від Лютеранської кірхи. Проект споруди розробив відомий волинський архітектор Ростислав Метельницький.

Свій будинок Микола Головань добудовує й по сьогоднішній день, адже він став справою усього його творчого життя. Але вже багато років ця споруда є однією з окрас Луцька. «Будинок скульптора Голованя» визнаний архітектурною пам’яткою. Неодноразово його вносили й у різні списки найдивовижніших споруд України. Зокрема, за рейтингом, опублікованим на сайті відомого видання Focus.ua, «Будинок Миколи Голованя» увійшов до 7-ми незвичайних будинків України, а за опитуванням, проведеним порталом ILoveUkraine, він потрапив у ТОП-5 екстравагантних будівель України. Це, мабуть, єдина сучасна споруда у місті, на яку приїздять подивитися туристи нарівні зі знаменитими середньовічними пам’ятками архітектури Луцька. Через величезну кількість скульптур, барельєфів, панно, з хитросплетінь яких ніби виростає із землі містичним Деревом життя будівля Миколи Голованя, скульптора іноді шанобливо називають «луцьким Ґауді».

Подвір'я, стіни, дах будинку прикрашають кам'яні скульптури різних стилів. Над входом родинний вензель – Н.М.Г. Загалом тут понад 500 скульптур. На фронтоні будинку розміщено барельєф із зображенням усіх членів сім'ї скульптора. Вагою він – півтори тони, а виготовлений із зеленого пісковику. Є «італійський» дворик, кузня. На подвір'ї розташовано безліч різних деталей – брили різних каменів й безліч великих і малих скульптур, що ще не знайшли свого місця в композиції. Споруда має оригінальне оздоблення не тільки зовні, а й всередині.

Але все ж, творча спадщина скульптора є багатогранна і не обмежується лише «Будинком…». 29 травня 2016 року автор цих рядків на «Музейних посиденьках» (культурно-просвітницький проект Людмили Завади у Волинському краєзнавчому музеї) порушив питання про порятунок паркових скульптур Голованя 1976 року. Адже впродовж чотирьох десятиліть не менше половини з них зазнали різних пошкоджень. У результаті, при підтримці громадських активістів і міської влади (головним чином, Сергія Рижкова та Юрія Моклиці) та за умови схвалення ідеї автором скульптур, 30 міфологічно-казкових персонажів у камені з усіх куточків парку було перенесено на одну алею. Розмістили їх за проектом самого Миколи Голованя. Він же здійснив і їхню реставрацію. Напередодні 25-ої річниці Незалежності України, 23 серпня 2016 року, «Алея скульптур Миколи Голованя» була відкрита. А ще за три дні до цього, під час урочистої академії з нагоди Дня міста, на Театральному майдані міський голова Микола Романюк вручив Миколі Голованю відзнаку «Почесний громадянин міста Луцька».

Нині волинського митця знають далеко за межами нашого краю. Про творчість Миколи Микитовича написано, зокрема, у мистецькознавчих підручниках Великобританії, а також у 2015 році знято польсько-український документальний фільм «Wyspa» («Острів», режисер – Наталія Красильникова). У жовтні 2016 року кадри з «Будинком скульптора Голованя» були використані репером Владом Цюром (сценічне ім’я – Ua Kid) при зйомці кліпу «Right now». Отож, творчість Миколи Голованя залишається затребуваною у різноманітних вимірах мистецького життя.

У грудні 2017 року в луцькій Галереї мистецтв Волинської організації Національної спілки художників України було відкрито й чергову виставку його робіт: «Микола Головань. Рисунки». На ній представили кількасот графічних творів Миколи Микитовича. Їх органічно доповнили малими скульптурними формами майстра, а також присвяченою йому серією світлин різних років авторства волинського фотохудожника Віктора Чухрая.

Микола Головань продовжує творити на благо міста та, здається, й сам уже нині став невід’ємною, напівлегендарною і, безумовно, головною фігурою свого знаменитого «Будинку…». Здоров’я, натхнення і усіх гараздів ювіляру!»