Як у Луцьку зустрічали звільнених бійців
-
-
>
-
>
-
>
7022
На Театральній площі близько сотні лучан з квітами та аплодисментами зустріли українських бійців Артема Віднюка з Ковеля та Володимира Гізуна з села Любохини Старовижівського району.
Військові капелани відслужили молитву поблизу фотостенду Героїв Небесної Сотні та Героїв АТО. Звільнені герої випустили в небо білих голубів як символів миру.
Волонтерка Наталія Попова повідомила, що у полоні сепаратистів не перебуває жодного волинянина, однак 17 бійців із Волині є безвісти зниклими.
Боєць 54 бригади Артем Віндюк у полоні перебував у Луганську рік та один день. Герой каже, що в полоні найбільше сил йому додавала підтримка рідних.
«Саме відчуття, що на Батьківщині тебе чекають, мене дуже підтримувало. Ми любимо та захищаємо свою країну і скоро повернемо Україні Донецьк та Луганськ», – говорить Артем Віндюк.
Під час перебування в полоні Артем мав змогу лише двічі переговорити з рідними.
Володимир Гізун, боєць 56 бригади перебував у полоні 2 роки. Герой мужньо витримав перебування в Макіївській колонії, куди його перевезли з Донецька.
«Буває зуб нариває, а вони кажуть, що нічим не можуть нам допомогти. Молилися щовечора та вірили, що Господь допоможе повернутися живими. Спочатку нас тримали в Донецьку в колишньому СБУ поодинці в камерах, а потім повезли у Макіївську колонію, там сиділи по три людини в камері. Коли отримували допомогу від батьків та волонтерів, то продукти у нас забирали, віддавали лише половину: інше діставалося конвою та зекам.
Після нарікань сепаратисти почали відкривати посилки вже при нас. Інколи доводилося їсти гнилу капусту та кислий суп. З родиною зідзвонювалися один-два рази в місяць, а після перевезення в колонію нам півроку не давали писати листів додому. Змушували працювати, вивозили в аеропорт на прибирання. Якщо не виконуєш наказів, то били. На мої слова, що я прийшов захищати Україну від російської агресії, мене звинувачували, що прийшов вбивати дітей», – розповів Герой.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
