Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Юлія Марушко
Юлія Марушко

Різдвяна казка від Юлії Марушко

08:31 25.12.2017
1363

Вальдорфська вчителька Юлія Марушко розповіла про своє бачення різдвяного дива та надію на вальдорфську школу в Луцьку.

«В школі найкращі дні перед початком літніх та зимових канікул», – сказала директорка початкової школи в Гамбурзі, де я зараз працюю. Подякувавши вчителям за те, що вони, як декорації до Різдва, створюють школу, вона запевнила, що новій школі бути до травня.

Ти ж чекаєш, коли буде вальдорфська школа в Луцьку?

У Німеччині ми отримали привітання з Різдвом та Новим роком від луцької вальдорфської ініціативи.

«Я спеціально зберігла конверт з красивими марками з України», – сказала директорка Фрау Юріус, яка подарувала луцькій вальдорфській ініціативі німецькі парти і столи, додавши: поступово школі бути!

У перший день канікул вчителі і вихователі співали німецькі різдвяні пісні, а мені до щему в серці захотілося почути українські колядки. Попиваючи шампанське, пригадалося, як у своїх мрійливих мандрах – вальдорфська школа у Луцьку, я запитала вальдорфську вчительку в Берліні:

«З чого починати?» «З народних пісень і танців», – відповіла вона мені.

«Дивина», – подумала про себе, я проїхала тисячі кілометрів, щоб почути про українські народні танці і пісні?!

«Пречистая Діва Сина породила. Ой рано!

Ой рано-раненько, радуйся, земленько.

Христос народився!

Пречистая Діва сина породила, колядка»

Казковий різдвяний час в Німеччині набув апогею: всі подарунки скуплені, всі магазини зачинені. Відсутність снігу тут компенсується різдвяними базарами, на яких ллються глінтвейні ріки, пошук змісту Різдва доходить до берегів з сосисками та шаурми, яку вже і на різдвяному ярмарку продають.

Темрява дня освічується прикрашеними будинками та деревами, атмосферу створюють Санта Клауси не лише на оленях, а й велосипедах та мотоциклах. До необхідних атрибутів свята: вертеп, вистав, концертів, ярмарок, пісень, різдвяних вінків, під ялинку обов’язково має вміститися.

Розпродана уся новітня техніка. Порохотягач як символ народження Ісуса… Можливо, в когось і зітре пил з усвідомлення суті свята.

«За небом сплять казки.

Хто знає шлях?

Чи має хто ключі?

Хто їх розбудить?

Діти чекають.

Роза Ауслендер (переклад з німецької Марушки)

Я вірю і живу у казці. Мій тато був Дідом Морозом. І я знаю: нам усім потрібні казки.

Щодня я отримую нову казку. Як у вірші німецької письменниці Елізабет Борхерс, де сказано, що прийде час, коли щовечір матиме нове ім’я. Гензель і Гретель зватиметься один, інший – Білосніжка, третього називатимуть Гансове щастя, Румпельштільцхен (найдавніша казка, якій близько 4000 років), та Зіркові талери – усі вечори перед Різдвом мають свої імена. А в темряві, на підвіконні, сидить зірочка і слухає казку.

Я лишилася на Різдво в Німеччині. Одна. В оточенні казок. І ділюся з Тобою цьогорічною казкою друга Тіля, випусника вальдорфської школи, який вже 5 років, замість комерційного свята, створює і дарує, на подив сім’ї, диво.

Читайте також: «Колишніх вчителів, як і хлопців не буває», – Юлія Марушко про стосунки і вальдорфську школу

Різдвяна казка

«Був день, коли сонце, здається, не хотіло з’являтися. Темно було вранці і протягом дня лишалася темрява. Ніхто не помічав і заходу сонця.

Тварини і рослини розхвилювалися, адже вони потребували сонячного світла, їм так бракувало його променів та тепла.

Тому було вирішено скликати раду тварин і рослин.

Це був неймовірний безлад, і все було так складно...

Газелі не хотіли сидіти біля левів, рослини боялися слонів, миші страшилися котів і тому подібне.

Але, зрештою, все та всі відсортувалися і впорядкувалися і почалася конференція .

«Ми більше не можемо літати», – сказав представник птахів.

«Ми більше не можемо полювати», – сказав представник хижаків. Хоча всі інші тварини при тому перелякано тулилися один до одного.

«Ми більше не можемо рости і цвісти, а це значить, що ви більше не матимете їжі. Ми ж найважливіші», – сказав представник рослин.

Вирішили, що рослини повинні визначати того, хто має право спостерігати за сонцем. Вибрати того, хто матиме також особливі права і буде висловлювати побажання.

Рослини радилися, хто мав взяти на себе завдання - спостереження за сонцем.

Ромашки були замаленькі.

Дзвіночки дивилися лише в землю.

Одна з рослин, висока і красива, стояла осторонь.

«Чому не ти?» запитали інші рослини.

«Я не знаю. Якщо я весь день маю слідувати за сонцем, то мені доведеться весь день крутитися, моя голова запаморочиться і шия моя болітиме», – відповіла вона,

А якщо розділити? Одна половина дивитиметься на сонце до обіду, інша – після і до вечора.

гм

гм

гм

«Можливо це і вдасться».

«А що ми отримуємо за це?»

«Ви будете найкрасивішими та найшанованішими квітами».

«Ми зробимо з вас найкращий мед», – сказали бджоли.

Птахи сказали: «Ми понесемо ваше насіння так далеко, як зможемо».

«Ви будете єдиними квітами, яких поважатимуть не лише за зовнішніми цінностями».

«Крім того, тільки вам буде дозволено називатися іменем сонця. Від сьогодні ви будете називатися соняшниками. Своїм виглядом ви радуватимете усіх, ви будете годувати птахів своїм насінням, і дарувати найкращий мед і олію.

«А якщо хочете, ми можемо розділити вас на ранкові та вечірні соняшники»

«Дякуємо, дякуємо дукуємо», – сказали соняшники.

«Весь час, коли сяятиме сонце, ви будете повертатися разом з ним. Ваше насіння буде символом родючості, і наша зовнішність буде окраса світу».

Де б не росли соняшники, це символ народження, злету і падіння, символ життя.

Ранкове сонце і захід сонця ..

Все це знаходимо у сонячному соняху».

Тіль Андреас Дункель, переклад з німецької Юлії Марушки

«Живе повинно харчуватися тільки живим»

Рудольф Штайнер – засновник вальдорфської школи і біодинамічного сільського господарства.

У 1924 році, відгукнувшись на прохання групи фермерів, Штайнер прочитав їм цикл лекцій, які поклали початок нової сільськогосподарської науки і практики, відомої сьогодні як «біодинамічний метод». З теорії на основі курсу лекції вийшло підтвердження методу, що використовує взаємодію земних і космічних сил, при цьому обробка землі, вирощування сільськогосподарських рослин і тваринництво становлять гармонійне ціле, в центрі якого стоїть людина. Він не руйнує і виснажує, а відновлює і зцілює природу. У відповідь на це вона дає йому свої здорові, повноцінні плоди. Україна – поле для біодинамічного землеробства.

В Європі, Північній і Південній Америці, Канаді, Австралії, Новій Зеландії, на Африканському континенті, в Азії, в Ізраїлі – в усьому світі це вже працює. Вірю, що посаджене вальдорфське зерно в Луцьку проросте здоровими плодами.

Вальдорфська система освіти, яка охоплює десятки тисяч дітей, як шкільного, так і дошкільного віку, у більше ніж 50 країнах всіх континентів, щороку зростає. І настане день, коли найбільша альтернативна система освіти у світі поповниться вальдорфською школою і дитячими садочками у Луцьку.

Вихідний день 25 грудня вже й в Україні. Наші діти чекають не лише подарунків, а нових садочків і шкіл.

А гноми – руки, в яких вони надійно будуть слухати казки.


«Місяць яснесенький
Промінь тихесенький
Кинув до нас…
Спи ж ти, малесенький,
Поки є час!»

Леся Українка «Колискова»

Долучайтеся до луцької вальдорфської ініціативи у Facebook, щоби вчасно отримувати всі новини.

Вальдорф-Луцьк

Освітній центр „Коло“

Домашній міні-садок. Луцьк

www.waldorf-lutsk.org

www.marushka.de

БІЛЬШЕ ПРО ЮЛІЮ МАРУШКО ТА ВАЛЬДОРФСЬКУ ПЕДАГОГІКУ ЧИТАЙТЕ ТУТ

Загрузка...
Коментарі
22 червня
Сьогодні
Вчора
20.06.2018
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин