Дворець: яким було село, що більше ста років тому стало частиною Луцька
Протягом свого існування місто Луцьк росло, його площа збільшилась у 100 разів. Колись старого міста був 41 гектар, зараз – 4160 гектарів.
Розширюючи свої межі, Луцьк приєднував до себе довколишні села та хутори. Їх існування уже давно відійшло в історію, – пишуть Хроніки Любарта.
Таким було село Дворець.
У 1570 році воно було власністю Єрофея Госького. Пізніше належало Корчинським і Томашевським. На початку XX століття в селі Дворець Піддубцівської волості налічувалося 31 господарство та 290 жителів. Село складалося з кількох вулиць, а на місці нинішнього пам'ятника борцям за волю України перед держадміністрацією, було дворецьке кладовище.
Частина Дворця збереглася до наших днів - у районі вулиць Кременецької та Костопільської, обабіч Київського майдану. Там, де зараз парк, за Київським майданом, був Дворецький сінокіс. Коли Стир розливався і заливав луг до самих Рованців, на цьому величезному плесі цвіло жовте та біле латаття. Поля жителів Дворця межували із землями Теремного, селяни мали великі площі землі. Наприклад, чехи - брати Кисели Тона, Ярош і Вашек мали по 12 гектарів поля.
Всупереч протестам селян, офіційно Дворець включили в міську межу в 1910 році. Але ще довго він вважався окремим селом. У 1941 році тут було 28 хат. Разом із Дворцем до міста приєднали землі міського хутора Бівуаки, де було десять осель та корчма. Згодом, у 1915 році, через Бівуаки пролягла залізнична гілка на Стоянів. Увійшла в межу міста тоді й німецька колонія Варварівка, або - Барбарщизна, що розміщувалась обабіч Сапалаївки - зараз це район між вулицею Зої Космодем'янської та гілкою залізниці. Там жили 80 людей.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром