«Бомжам я заздрив»: ТОП-8 цитат луцького мандрівника Віктора Гаврилюка
Десять країн, сорок міст, 73 дні подорожі та вісім тисяч кілометрів туристичного маршруту – такі показники осінньої мандрівки Європою луцького пластуна Віктора-Миколи Гаврилюка. Хлопцю – 21 рік.
У вересні він вирушив у самостійні мандри, маючи з собою 150 євро, листівки та кишенькового ведмедика Ноя.
Хлопець каже, що найбільше йому хотілося просто побачити світ. Однак, аби мандри були цікавішими, треба ставити перед собою якусь мету. Пластун мав три цілі: розповісти Європі про Україну, дослідити світ та покращити свій рівень англійської.
Мандрував Віктор-Микола переважно Скандинавськими країнами. Їхав автостопом. Ночував – де доводилося. Хлопець каже, що головне в подорожі – не боятися вийти за межі власної зони комфорту. Бо тільки так, за його словами, можна побачити щось справді прекрасне.
Район.Луцьк пропонує вашій увазі найцікавіші цитати із розповіді мандрівника, які ми почули у середу, 22 листопада.
«Спочатку я думав, що грошей мені не вистачить, і я буду харчуватися на смітниках, шукати «прострочену» їжу за супермаркетами, або доїдати за людьми. Але я не голодував. І тільки тричі доїдав за людьми. Одного разу це була картопля фрі, іншого – банан».
«Я досяг своїх цілей. Бо на початку подорожі моя англійська була дуже поганою. Зараз вона просто погана».
«Планувати ночівлю треба заздалегідь, і вже за кілька днів до прибуття в місто шукати «вписку». Я так не робив. Ночував я в людей, у лісі, в парку, на вулиці, на даху, в снігу та в «Мак Дональдсі».
«Одного разу в лісі мене розбудили мисливці, бо думали, що застрелили мене».
«Бомжам я заздрив. Вони заробляють більше, мають краще «спорядження» і кращі «точки», – починає хлопець історію про те, як він опинився на даху, і чому там заночував.
«Зазвичай, коли українці стоплять на автобані (а там стопити не можна – авт..), поліцейські просто привітно роблять зауваження, і підвозять до місця, звідки можна постопити. В Німеччині вас просто арештують».
«Поліцейські підійшли до мене на автобані і попросили паспорт. Я дав їм свій закордонний паспорт, а вони кажуть, що моя остання віза вже давно закінчилася. Я їм кажу, що в нас безвіз, а вони – «нє, не чули».
«Під час мандрівки ти оцінюєш місця за виходом із власної зони комфорту. На світі є настільки важливі і красиві місця, що заради того, аби їх побачити, ти готовий провести ніч у снігу».
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром