За кордоном не завжди все «в шоколаді»: до Луцька привезли життєву виставку «Емігрантки»
-
-
>
-
>
-
>
3139
До Луцька привезли авторський канадсько-український проект «Емігрантки».
Презентація відбулась 2 листопада у торгово-розважальному центрі «ПортCity». Виставка перебуватиме у Луцьку два тижні.
«Емігрантка» – це проект про і для жінок емігранток. Це історії з життя найближчих подруг, незнайомих жінок, дівчат і пані з різними обставинами і з різних міст. Їх об’єднує бажання поділитися своїм еміграційним досвідом і розповісти, наскільки різні очікування і реальність.
Цей проект організовує Незалежна Медіа Платформа у Канаді «НАШІ». Над ним працювали Устина Стефанчук та Оксана Шишина-Ковалик, фотограф – Назар Цюрупа. Партнер цього проекту в Україні – громадська організація «Розвиток Волині».
Її керівник Ірина Колковська дуже рада, що виставка завітала до Луцька.
«Цю виставку вже представили в Києві, Львові, Запоріжжі, сьогодні її приймає Луцьк. Досвід еміграції не завжди такий позитивний, як цього очікують люди. Саме ці переживання і проблеми висвітлює проект. Недаремно жінки одягнені в український одяг. Усе це для того, щоб показати звідки вони.
Важливим є питання страхів і бар’єрів, особливо того, як сприймають еміграцію тут, в Україні. Часто близькі уявляють, що людина там в шоколаді, хоча насправді там все по-іншому. Жінки не розповідають про жахливі події з життя навіть своїм рідним», – зазначила Ірина Колковська.
Те, що знайома, подруга чи мама мовчить про свій сумний досвід, не означає, що з нею це не відбувалось. Більшість жінок, які погодилися поділитись своїми історіями, ніколи не розповідали про це своїм рідним, бо «встидно».
Проект покликаний насамперед сказати, що кожна жінка не самотня у своїх переживаннях. А ще це заклик до потенційних емігрантів бути більш обережними.
Професорка СНУ Оксана Ярош зазначила, що протягом 2015 року з України виїхало на 11 тисяч більше громадян, ніж повернулося.
«Країни, у які найчастіше виїжджають українці – Ізраїль, Росія, Німеччина, США й Угорщина. Для Волині переважає польський фактор, є й цілі села, які емігрують. І ніякими скайпами та телефонами не заміниш те, що залишаєш у пошуку роботи», – додала Оксана Ярош.
Неодноразово ті, хто їхали заробляти, потрапляли до начальників, які торгують людьми. Після цього люди втрачають як фізичне, так і психологічне здоров’я.
Наталія Литвина, керівник громадської організації «Волинські перспективи» говорить, що людина пам’ятає про пережите усе своє життя. Також вона розповіла, що потрібно робити, коли ви помітили, що потрапили до недобрих людей.
«У випадку, коли ви потрапили у таку ситуацію, треба звернутись до міжнародних організацій з міграцій, які мають представництва у багатьох країнах світу. Також потрібно продумувати все наперед, перевіряти посередників, не віддавати паспорти тим, кого мало знаєте. Зараз крім сексуальної експлуатації розвинулась і трудова», – застерігає Наталія Литвина.
За її словами, у 2017 році до Волинської організації щомісяця звертались близько 20-25 людей, більшість з яких стали жертвами трудової експлуатації.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром
