Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Виноград над під’їздом, «Бандера герой» та привітні пенсіонери: що цікавого у луцькому дворі неподалік вокзалу
17:39 14.09.2017
2379

Швидкий міський темп часто не дозволяє розслабитись та відпочити, навіть у дворі свого будинку.

Цією проблемою ділиться чимало лучан, а заважають їм як не крики сусідів, то автівки й діти-«шумахери».

Хоча бувають й зовсім протилежні випадки, де немає такого крику й шуму. Тому Район.Луцьк продовжує розповідати про цікаві двори міста.

На цей раз у нашу рубрику потрапив двір, який утворюють два будинки, правда не з однієї вулиці. Це будинок за адресою Привокзальна, 2 та паралельний до нього – Перемоги, 23. Якщо ви зайдете на цю територію, вам здаватиметься, ніби ви перенеслися на років 20 у минуле.

Ні, це не через старіший тип будинків, хоча вони також створюють таку атмосферу. Тут спокійно та добре і цей домашній затишок створюють не будівлі, а люди.

У дворі бачимо бабусь і дідусів, які обговорюють події дня, дітей що знайшли забаву у пісочниці, їх батьків.

Мешканка Наталя Миколаївна розповідає, що живе тут, відколи збудували цю вулицю.

«Живу тут вже 40 років. Як побудували будинок, тоді ми сюди і заселились. Багато чого помінялось, а найбільше – люди. Усі, хто сюди заселявся, зараз вже дідусі й бабусі, колись у нас тут була велика сім’я, усі один одного знали й допомагали. Зараз теж сусіди не залишають у біді, але знайомих людей стає все менше й менше. Хтось переїхав, когось діти забрали до себе, а хтось вже і помер. На їх місце прийшли інші, молодші люди».

Час проходить, але домашня атмосфера не зникає. Ввійшовши у двір, ви побачите розвішаний одяг, який сохне, і нікуди не дінеться навіть уночі. Жителька будинку Світлана говорить, що вже багато разів виносила одяг на вулицю, але на ранок усі речі лишалися на місці.


Хтось залишив на траві велосипед чи іграшки і не переживає, що хтось чужий присвоїть їх собі. Поруч мама із своєю малечею, які граються у пісочниці та мило посміхаються.

Дітвора тут активна й говірка, хлопчата люб’язно погоджуються на фотографію.


У них дізнаємось, що у дворі немає місця, де можна зайнятися спортом. На території дійсно немає спортмайданчика.

У дворі також є доглянуті клумби, а перед одним із під’їздів спостерігаємо незвичайну красу, діти її називають «хатинкою» з винограду. Зелений кущ добряче розрісся, а сусіди говорять, що він тут уже давно.


Житель будинку Леонід говорить, що сюди приходять посидіти і з інших під’їздів:

«Тут добре, можна порозмовляти, на сонечку погрітись і в очі сліпити не буде, бо в тіні. Сюди приходить на розмову багато людей, звичайно, менше ніж колись, але і так нормально. А двір наш вже трошки історичний, добре, що хоч дорогу нам зробили. А на сухі дерева дивитись неприємно, треба зрізати, але в мене вже роки не ті».


Бабуся Людмила розповідає, що хотілося б більше уваги зі сторони мешканців двору.

«Я не можу виходити на вулицю, через стан здоров’я. Час від часу виглядаю з вікна, щоб подихати не хатнім повітрям, подивитись, хто виходить чи приходить. Колись усі вітались, запитували про здоров’я, а зараз це одна-дві людини. Жаль, що так склалось, багатьох людей, які жили тут, уже немає в живих і це також наганяє якийсь сум».

Із сучасного графіті на стінах стає зрозуміло, що молодь у дворі також є. Сумніваємось, що бабусі будуть наносити на стіни надписи «Бандера Герой» і малювати закручені візерунки.

На питання, хто автор цих малюнків, жителі знизують плечима.


Дівчата, котрі нещодавно заселились у будинок на Привокзальній, розповіли про враження від нового місця проживання. За їх словами, двір непоганий, справді спокійно і немає хуліганів.

«Загалом двір подобається, але поганим є те, що немає лавочок, а ті які є, здається скоро розваляться. Тут дійсно тихо, лише інколи з двору можна почути ввімкнений телевізор у сусідів. І ще тут ходять дуже милі котики. Днями ми вийшли з будинку і були змушені ходити по клумбі, адже наїхало скільки машин, що пройти було нереально. Це непогане місце, але постійно тут проживати не хотілося б».

Люди із досвідом говорять, що їм тут добре, бо вже звикли, тому міняти місце проживання не хочуть. А молодь або змінила би тут все, або переїхала б.

Кожному своє, так і має бути. Тому, якщо хочете відчути атмосферу цього двору – приходьте, тут до вас поставляться, як до своїх, ще й винограду поїсте.












Марія ВАВРИНЮК

Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу lutsk.rayon@gmail.com

Коментарі

7

17:53 14.09.2017

Цікаво написано і фото колоритні

Лучанка

22:29 14.09.2017

Часи тепер зовсім інші, і люди не такі, як 40 років назад. Добре, якщо хоч вітаються..

Наталя

06:49 15.09.2017

Бабусі і одяг на шнурках - прямо як репортаж з Італії!

!

20:58 15.09.2017

Нащо їхні труси людям показувати.Чи мізків не має?

19 жовтня
Вчора
17.10.2017
Loading...
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин