«Час – цінніший ресурс, ніж гроші», – Віталій Голубєв на медіафорумі

Головний редактор Видавничого дому «ОГО», секретар Національної спілки журналістів України Віталій Голубєв на медіафорумі в Луцьку роз’яснив тему «Професійна та особиста ефективність журналіста: як встигати і заробляти більше».

У журналістиці Віталій Голубєв уже 21 рік і йому було чим поділитися з присутніми на WEST MEDIA FORUM.

Журналісти Район.Луцьк зібрали для своїх читачів найцікавіші та найважливіші цитати спікера.

***

Я дуже переживав, коли організатори формували свою програму, щоб мій виступ не поставили о 13:30. Тому що важко стояти між людьми та обідом. Дякувати богу, такого не вийшло. І ближчих півгодини я перебуватиму між вами і вашими гаджетами.

***

Тема презентації звучить досить провокативно, як чарівна таблетка, якої насправді не існує.

***

Перше, про що я хочу сказати, це найцінніший наш ресурс – час. Усе те, що ми можемо зробити з грошима (подарувати, потратити та ін.), ми можемо зробити і з часом. На моє глибоке переконання, час – є ціннішим ресурсом, ніж гроші. Хоча б через те, що він є не відновлюваним, на відміну від грошей.

***

Час можна витратити, але його не можна повернути. Проте, його можна зекономити або заощадити, можна обміняти свій дорожчий час на дешевший час іншої людини, наприклад.

***

Як на мене, колосальний резерв ефективності для журналіста лежить у тій площині, коли він починає говорити про час в тій системі координат, в тій системі термінів, в тій парадигмі висловлюватися науковими словами так, як він говорить про гроші.

***

Я дотримуюся такої думки, що ми повинні своє життя розглядати у 3D-вимірі: бачення, цілі і завдання. Бачення – ким ти є в майбутньому, ким ти себе бачиш у професії, якої вершини ти хочеш досягти. Цілі, які підпорядковуються цьому баченню, тобто, якщо я хочу, приміром, стати крутим журналістом, то які я ставлю перед собою цілі: стати головним редактором за три роки, наприклад. І далі йдуть щоденні завдання, кроки, дії, які ми робимо для того, щоб цілі реалізувати.

***

Ми є повноцінними господарями своєї кар’єри, свого професійного та особистого життя тоді, коли в нас поєднуються оці три речі: наше бачення, тобто, ким ми є в майбутньому, цілі та щоденні завдання.

***

Якщо трапляється збій на якомусь із етапів цього процесу, то це дуже помітно. Це ніби людина застрягає в стратегічній хмарі. Наприклад, каже: «Я обмірковую масштабну працю з історії України – уже сьомий рік». Тобто бачить людина себе, наприклад, Михайлом Грушевським, але нічого для цього не робить. Або навпаки людина застрягає на найнижчому рівні щоденних поточних завдань, і це дуже легко помітити.

 ***

Як на мене, робота журналіста, як людини, яка постійно працює на лінії часу, яка постійно має справу з інформацією, частина якої трапилася в минулому, а частину варто спрогнозувати в майбутньому. Нам якраз важливо відчувати себе на лінії часу, замислюючись над тим, що буде завтра, через декілька років, і що ми робимо зараз, аби цього досягти.

***

Я вважаю, що проблема нестачі часу для журналістів, на яку скаржаться багато колег, є певним чином надуманою.

***

На моє переконання, резерви використання часу лежать у тому, щоби знайти оптимальний проміжок виконання тих чи інших справ і завдань і домовитися про це зі всіма людьми, які задіяні в твоїй життєдіяльності. Довести їм переваги того, що якщо ти будеш це робити саме в цей час, так буде вигідніше всім.

***

Ми дуже багато втрачаємо тоді, коли не записуємо і не фіксуємо ті кроки, які робимо в своєму житті, ці цілі, які ставимо перед собою. Якщо ми записуємо, ми бачимо, що ми вже зробили, а що ні. І тоді ми розуміємо, що потрібно робити хоч маленькі кроки для досягнення своєї мети.

***

Дуже часто достатньо просто у процесі свого робочого дня прислухатися до себе, що відбувається, хто мене оточує, що я зараз роблю, до якої моєї цілі це мене веде, те, що я роблю, і чи веде взагалі до якось цілі. Можливо, ви в цей час працюєте на цілі інших людей, які просто більш кмітливі і змусили на працювати на свої цілі і думати, що ми насправді працюємо на свої власні.

***

Для тих, хто починає свій шлях у журналістиці, хто працює перші роки в журналістиці, то працюватиме спочатку на кількість. Потім чим далі, то працюватиме на якість і результат. Тобто, якщо ти написав 50 статей, то важливо написати 51-шу, адже таким чином напрацьовуєш досвід.

***

Чим далі людина просувається певною такою професійною драбиною, тим менше значення для неї мають hard skills (професійно-заточені навички – правильне написання текстів, знімання відео та ін.), а тим більше soft skills (такі речі, які не можна покласти у возик – це лідерські якості, вміння працювати в команді, вміння управляти своїм часом).

***

Але людина не має втрачати вміння розставляти розділові знаки і підбирати синоніми. За погано написаний текст ніхто багато не платитиме. Але якщо ти просто писатимеш довгі статті роками, то не дивуйся, що на певному етапі кар’єри тебе обійдуть колеги, які окрім того, щоб писали добре статті, ще вкладали час у розвиток контактів, у відвідування тренінгів.

***

Дуже важливо спочатку працювати на кількість, а потім на якість.

***

Дехто боїться такого слова, як «лідерство», тому що далеко не кожний з нас бачить себе лідером і хотів би бути ним. І це нормально. Але якщо розглядати «лідерство» дещо по-іншому. Лідерство = ініціатива + відповідальність.

***

Стався до роботи в редакції, як до власного бізнесу. Наприклад, коли людина приходить на роботу в редакцію і починає казати «у нас», а не «у вас».

***

Ті, хто, справді, мають бізнес у цій редакції, тоді вони швидше оцінять тих, хто ставиться до їхнього бізнесу, як до свого.

***

Більшої ефективності може досягнути той журналіст, який приділяє увагу не лише контактам зі своїми колегами, а й контактам зі своїм керівником, тому що саме від керівника залежить його подальша, можливо, перспектива.

***

У журналіста певний відсоток мають становити друзі у Facebook вищого соціального і професійного статусу.

***

Недостатньо бути просто хорошим журналістом, важливо бути журналістом, якого знають. А ще важливіше бути журналістом, якого знають саме у твоїй цільовій аудиторії якнайбільше людей.