«Такого ще не було: 99 музикантів, три дні джазу», – як завершився третій день «Art Jazz Cooperation 2017»

28 Серпня 2017, 12:35

2620

Останній день джазового вікенду у стінах Замку Любарта запам’ятався лучанам джазовими месами, закоханим у губну гармоніку Кітом Данном та вибуховим джейм-сейшином.

Три дні Х джазовий фестиваль «Art Jazz Cooperation 2017» радував містян та гостей міста різноманіттям стилів, професіоналізмом музикантів та насиченою програмою. Понад 90 музикантів з майже 10 країн світу, сальса, блюз, етно, регі, кантрі, і, звісно, джаз три ночі не давали заснути справжім поціновувачам високої музики.

Наближається 18:20 і на сцену виходить хор Київського муніципального академічного театру опери та балету для дітей та юнацтва. Без затримок, адже далі музиканти спішать на виступ у Київ. Традиційні молитви у виконанні джазу заворожують і відвідувачів і самих організаторів.

«В мене просто комок в горлі, коли сьогодні слухав хор. Я перший раз чую меси в стилі джаз. Такий хор джазовий в стилі меси в нас ще не був. Джаз – це свобода. З джазом ми всі міняємось в кращу сторону», – зізнається один з організаторів фестивалю Олег Баковський.

Він подякував всьому колективу за виконання та вручив представниці хору пані Анжелі пам'ятний диплом.

У перервах між виступами гості також отримують подарунки, парасолі і пледи. Цього разу, щоб їх отримати, потрібно було відповісти на запитання, що стосуються фестивалю: скільки всього зібрав музкантів цьогорічний фестиваль і де проводився перший «Art Jazz Cooperation 2017». Ще один подарунок гості в прямому сенсі зловили.

Джазову естафету фестивалю продовжує піаніст-віртуоз Сергій Рибак і Tritone band. Співак розповідає гостям, чому його колектив називається саме так.

«Тритон – це такий джазовий інтервал. Я думаю, що тут сидять всі обізнані в джазі. Але часом, коли я говорю тритон, мені кажуть: «Тю, що це за ящірка?». Я навіть не знав, що це за ящірка, просто знаю, що є такий джазовий інтервал, дуже рідкісний», – пояснює музикант.

Під час його запальних ритмів вже з першої ноти багато хто не стримується і починає танцювати. Серій Рибак навіть жартує, що, коли один з слухачів танцював, то їхній гітарист так задивився, що забув, що йому треба грати «соляк».

Підходимо до жінки, яка разом з чоловіком із запалом танцювала під його музику, розпитуємо про її емоції і танець.

«Ми з Києва, подорожували велосипедами і заїхали по дорозі на джаз. Ми не знали, що зараз буде фестиваль, але коли приїхали в Луцьк, то побачили концерт. Ми любимо джаз і танцюємо свінг. Класний фестиваль, вже не вперше відвідуємо», – розповідає Вікторія Скляр.

За ці три дні гості практично домалювали розмальовки Марічки Островської, так, що вони стали повноцінними картинами. Лише де-не-де дехто бере пензлик в руки, щось підмальовує або ж робить селфі на фоні спільних творінь. Валерій Ленартович натомість пропонує всім поринути у світ гончарства.

Ще більше підняв настрій глядачам Макс Таврічєский. Талановитий віртуоз заполонив усіх грою блюзу на гармоніці.

Разом з ним на концерті мав виступити Ivan БлюZ, та нещодавно він помер на власному концерті. Тож його пам'ять вшанували хвилиною мовчання.

Макс каже, що життя на місці не стоїть, і «Ваня менш за все хотів, щоб ми тут сумували».

«Супер в Луцьку як завжди, особливо на «Jazz Cooperation», я вже тут втретє», – додає музикант.

Із задоволенням слухає Макса і білорус Євгеній Фастовець.

«Я з Бреста, губний гармоніст, і дуже люблю джаз. Макс Таврічєський вже був у нас в Білорусі. Ще дуже чекаю на Кіт Данна», – говорить пан Євген.

Чи не найбільш очікуваним не тільки третього дня, а й всього фестивалю став виступ Кіта Данна. Виконавець блюзу з Бостона дає майстер-класи на найбільших світових фестивалях губної гармоніки.

«О, це все чудово, хороший фестиваль, дуже чудові люди. В цьому місці я вперше, але взагалі в Україні я вже вчетверте. Мені вже показували Луцьк», – ділиться побаченим Кіт Данн.

Кіт всіляко показує свою відкритість, підходить, тисне руку, не відмовляється робити фото і дає візитівку, а під час самого виступу роздає прихильникам повітряні поцілунки.

Зі стільців підіймаються всі, підходять поближче до сцени, хто танцює, хто робить стрім, а хто щось підспівує.

Опісля відбувається без перебільшення вибуховий джейм-сейшин. Адже на сцену виходять не лише музиканти, а й звичайні гості, луцькі музиканти і ті, хто тільки починає займатися джазом.

«Ми до кінця не знали, яка в нас кількість музикантів брала участь. Я щойно сидів, порахував на калькуляторі – 99. Ще такого не було: 99 музикантів, три дні джазу», – підсумовує організатор Віктор Грисюк.

Консул Генерального консульства Республіки Польща у Луцьку Кшиштоф Савіцкі дякує відвідувачам і додає, що без них і їхньої підтримки не було б і концерту.