Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter

Люди з нашого району: вуличні музиканти, які збирають гроші на комуналку та нові інструменти

16:00 11.08.2017
1873

Піднімаючись сходами, що з’єднують Привокзальний район із Завокзальним неможливо пройти повз.

Вас у будь-якому випадку зупинить чарівна музика саксофона, баяна та барабанів. А творці спільної мелодії – троє позитивних чоловіків старшого віку.

Район.Луцьк продовжує знайомити вас із цікавими обличчями району. Цього разу нашими героями стали саме ці музиканти з досвідом.

Тож завзяті чоловіки розповіли про те, як об’єднались, та що їх приваблює у вуличній музиці.

Колектив «Ретро 5» існує вже протягом десяти років. До того кожен був окремо: в ансамблях, на весіллях, у філармоніях.

Цифра 5 у назві означає кількість учасників. Правда, сьогодні нам вдалось познайомитись лише з трьома, інші двоє сьогодні не змогли долучитись, вони грають на бас-гітарі та трубі.

Дмитро Степанович – чи не наймолодший учасник колективу, чоловіку 68 років. Раніше грав танці в школі у місті Ківерці, потім працював музикантом на весіллях, а тоді вже у ресторанах.

Говорить, що пенсія у нього невелика, всього 949 гривень. Тому доводиться якось крутитись.

Леонід Степанович. Цей чоловік об’їздив немало. Своє життя він пов’язав із роботою у філармоніях.

«Працював у Волинській філармонії, Івано-Франківській, Борислав-Градській, що у Москві. Довелось побувати музиканту і в столиці Туркменістану – Ашхабаті.

Так бродив по світу, але потім моя жінка завагітніла. Вона в мене співачка і ведуча концертів. Тоді ми з Ашхабата перебрались до Луцька і тут лишились. Це вже 40 років ми тут живемо. А до цього робив на філармоніях, молодий був», - розповідає Леонід Степанович.

В’ячеслав Антонович – найстарший та найдосвідченіший у колективі. Саксофоністу 76 років.

Він ще змалку знав, що хоче стати музикантом, тому і вступив до музичного училища. А після того, як каже В’ячеслав Антонович, пішло й пішло. Концерти у ресторанах, «вогники» та багато інших культурних заходів.

Кошти, які вдається зібрати, чоловіки витрачають на інструменти.

«Зараз одні інструменти в ремонті, поки ті полагодять, ці можуть вийти з ладу, от баян треба новий купити, палички барабанні», - розповідає Дмитро Степанович.

Чоловіки зараз ніде не працюють, говорять що пенсіонерів на роботах ніхто не хоче тримати. А музику самі люблять і людям задоволення приносять. Тож, гроші тут далеко не головне.

Протягом тижня гурт збирається на вулицях міста близько трьох разів, здебільшого на вихідних і залежно від від того, яка погода. Їх ви можете почути біля Старого ринку, вокзалу та на вулиці Лесі Українки.

Думки перестати грати ніколи не було, грають не для грошей, а для задоволення свого і людей. Правда, зайвих коштів не буває, адже це допомагає сплачувати за комунальні послуги.

«Буває проходять люди і говорять: я вже років сто такої музики не чула. Це дуже приємно, коли дякують», - каже В’ячеслав Антонович.





Марія ВАВРИНЮК

12 грудня
Сьогодні
Вчора
10.12.2017
09.12.2017
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин