Луцький двір: як живеться у будинку біля самого автовокзалу

21 Липня 2017, 20:20
4993

Якщо ви приходите додому, знімаєте взуття, завалюєтеся на диван і бажаєте тихо читати книгу чи газету, то ви точно не живете на Кравчука, 36. 

Бррр...Трохх...Дир-дир-дир... пібіб....Із другої платформи відправляється автобус «...». Час віправлення .... бажаємо пасажирам щасливої дороги!.. Бррр...Трохх...Дир-дир-дир... пібіб.... І так кожного дня: із ранку до вечора, із вечора до ночі, а вночіііііі... А вночі тут продовжується життя. Ви думаєте, що нереально жити в таких умовах? Із жахом прочитали і хочете закрити сторінку, то ви слабак!..

«Я вдома мало буваю. Дискомфорту не відчуваю особливого. Хіба гучномовець на АС, бува, дошкуляє, якщо вікно відчинити. Натомість зручно, коли треба десь їхати чи звідкись повертатися», – ділиться декан факультету філології та журналістики СНУ імені Лесі Українки Юрій Громик.

1

 

Життя біля вокзалу, мов життя біля мурашника. От сядеш інколи на балконі за чашкою кави і просто приємно спостерігати за тим рухом, за тим драйвом, за людьми. Дехто називає наш двір «спостерігачем руху», «привокзальним», а інколи й «чорним», бо у нас чомусь багато чорних кішок бігає. 

2

Хоча в нас немає дитячого майданчика, але дітей на прогулянку все-таки виводять. Грається малеча у пісочниці, обгородженою шинами. Печально, звісно, але й дякувати тому, що є. Можна піти до сусідів погратися, що часто й роблять, але якось «своя сорочка ближча до тіла».

1

 

Хто може ще похвалитися, що у його дворі є корпус СНУ імені Лесі Українки? А у нас є: вчать географів та геодезистів. Ну, який то двір без «курілки»? У нас вона теж є, але частенько можна натрапити на поліцію, тому не варто перевіряти свою інтуїцію та наповненість гаманця. 

1

1

«Жити біля автовокзалу зручно. Якщо їдеш додому з важкими сумками, то не треба пересідати на іншу маршрутку і кудись ще їхати. Приїхав – і вже вдома», – стверджує студентка СНУ імені Лесі Українки Надія Шиндор.

Як і в нормальному дворі у нас є стіна для майбутніх художників, які можуть намалювати різні картинки, або письменників, які можуть ще й написати, не зовсім цензурно, але правдиво і чесно. 

1

«Вокзал - це місце зустрічі і прощань. Дуже цікаво спостерігати за людьми, за їхньою метушнею із тими великими сумками, мабуть, більшими, ніж вони. Але інколи, коли спиш із відчиненим вікном, чути гучномовець. А так взагалі легко вивчити розклад напам'ять і в майбутньому не треба шукати роботу, бо вона під рукою», – коментує студентка СНУ імені Лесі Українки Діана Кривінська.

Двір доволі зелений і приємно чистий. Мабуть, люди пам'ятають приказку: «Чисто не там, де не прибирають, а там, де не смітять».

У вихідні дні тут гамірно і метушливо, а в будні – те саме. Удень спокійно можете гуляти у дворі, а вночі краще сидіти вдома. Усяке буває. 

1

1

2

2

2

 

Ганна ЖУКОВА

Коментар
28/03/2024 Четвер
28.03.2024
Афіша
  • Сьогодні
  • Завтра
  • Незабаром