Закамарки: як виглядають колишні «Білі піски»
Місця, де раніше купалися десятки, а той сотні дітлахів, нині заросли очеретом та майже ніяк не нагадують про своє минуле.
Сотня метрів від заплави Стиру чи декілька хвилин пішого ходу від ботанічного саду СНУ ім. Лесі Українки (з боку колишнього цегельного заводу у районі Потебні) - і ви на місці
Раніше ця територія розкішною зоною відпочинку: влітку жителі міста відпочивали тут сотнями, на берегах був пісок, а у самій річці було де розпливтися як досвідченим людям, так і початківцям. Але багато людей збиралося й неподалік самої заплави, біля невеликого піщаного кар’єру, через який місцину в народі й прозвали «Білими пісками».
По суті, це були прості дощові калюжі, але для дуже юних, а особливо для тих, хто не умів плавати – це було саме те. Ось і автор цих рядків уперше без батьків пішов плавати саме туди, там же за допомогою бійки «познайомився» з одним із найкращих друзів, а на літніх канікулах докупався до трьох тижнів лікарні та антибіотиків…
Зараз від «Білих пісків» залишилися лише контури знайомих горбочків та футбольне поле, розташоване поряд. Самі «низовини» місцевості уже давно і щільно заросли очеретом, лиш зрідка видаючи своє минуле невеликими калюжками.
Дмитро Кузнецов
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Район.Луцьк» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу телефонуйте +38 066 413 29 28 або пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром