України без реформ: чому так вийшло пояснили нардепи від «Самопомочі» *

Нардепи від об’єднання «Самопоміч» розповіли, чому в Україні не вдаються реформи. Головними причинами Іван Мірошниченко та Олена Сотник називають відсутність політичної волі та несистемність у підході до реформування різних галузей.

Про це народні обранці сьогодні, 21 жовтня, розповіли під час прес-конференції «Реформи: що вийшло, а що не вдалося зробити».

Олена Сотник у парламенті відповідає за судову, антикорупційну та правоохоронні реформи, а також курує євроінтеграційний напрямок.

«Ми спеціально підняли сьогоднішню тему, адже зараз у нас дуже багато зустрічей з іноземними партнерами, які запитують, чому не відбулося серйозних змін, чому відбувається консервація системи. Я для себе також шукаю відповіді на ці запитання і зізнаюся чесно: досі їх не маю», - розпочала прес-конференцію Олена Ситник.

Нардеп сподівалася рік тому, що після подій на Майдані український парламент буде однозначно іншим.

«Але 56% тих нових людей, які стали народними депутатами, це лише нові прізвища. Вони не мають нового бачення», - переконана Олена Ситник.

Серед інших причин, чому у державі так і не сталося якісних змін, нардеп називає присутність старих еліт та відсутність у перших осіб державаи політичної волі на прийняття ключових рішень.

«Ті партії, які мають мандати у парламенті, представляють людей, що дуже давно перебувають у політичній системі країни, тому по суті нічого не змінилося. Крім того, я вважаю, що президент продовжує той же стиль роботи, який був започаткований за часів Кучми, і який сповідував Янукович», - каже Олена Сотник.

Парламентарі відзначили, що довіра людей до Верховної Ради дуже впала до 5 %, а це значно ускладнює процес реформування.  

Також Олена Сотник, подорожуючи країною, помітила, що люди та їхнє бачення змінилися не скрізь. Міста, де відбулися Майдани зрушили з місця, інші – так і чекають дій від влади, не беруть відповідальності та ініціативи на себе.   

Нардеп розуміє, що на місця потрібно віддавати більше повноважень, а реформування Конституції в частини децентралізації називає неповним:

«Очевидно, що децентралізація була важлива, щоб позбутися цієї ієрархічної системи, щоб проблеми можна було б вирішувати на місцях. Однак ті зміни, які нам пропонують – це лише підміна понять. Президент дав нові назви (йдеться про префектів), але не дав нової суті, - переконана Олена Ситник. - Але варто зауважити, що навіть без змін до Конституції відбулися фінансові зрушення, наприклад, втричі збільшився бюджет розвитку міста Луцька, якщо говорити про конкретні приклади.

Народний депутат Іван Мірошниченко, який опікується аграрними питаннями у парламенті, серед очевидних позитивних зрушень назвав спрощення дозвільної системи для бізнесменів. Однак загалом роботу Верховної Ради оцінює негативно.  

«Якихось значних реформ нам не вдалося здійснити. Ефективність роботи парламенту бажає кращого. Ми втрачаємо розуміння та підтримку зі сторони західних партнерів. Ситуація на сході цьому також не сприяє. Ми всі хочемо миру, але на яких умовах ми отримаємо цей мир. Ми дуже багато їздимо Україною, я бачу, що питання, які стосуються війни, відійшли на другий план. Людей в першу чергу цікавить, яка буде економіка, тарифи, як прожити на 1200 гривень», - розповів Іван Мірошниченко.

Успіхи парламенту він пов’язує з дерегуляцією, внаслідок якої бізнес на 25% звільнився від різних дозволів, сертифікатів, справок.

«В агропромисловому комплексі із 44 документів, які потрібно було оформлювати раніше, 22 будуть відмінені, а це біля 4 мільярдів гривень економії для підприємств», - каже Іван Мірошниченко.

Реформуванню податкової системи нардеп поставив  тверду «двійку».

«Сьогодні економіка України знаходиться у «реанімації». Тому нам потрібна ефективна податкова реформа. На разі є три концепції цієї реформи: від профільного комітету парламенту, уряду та громадських організації. Наша фракція має своє бачення. Нам потрібна лібералізація податкового процесу. Ми змінили податкову ставку на фонд заробітної плати. Фактичні надходження до бюджету показали, що зміни були потрібні і позитивні», – розповів Іван Мірошниченко.

Цікавий підхід пропонує «Самопоміч» щодо ставка податку на прибуток: якщо підприємство не виймає прибуток з бізнесу, а спрямовує його на модернізацію, розширення виробництва, тоді податок на прибуток платити не потрібно.

«Податкову реформу вкрай необхідно здійснити до прийняття бюджету на 2016 рік», - переконаний нардеп.

Серед головних сфер життя та економіки країни, яким «Самопоміч» планує приділити особливу увагу, опинилися приватизація, боротьба з монополіями, упорядкування ринку газу, впровадження проектів підтримки національного виробника.

«Що стосується зняття недоторканності з суддей. Ми вважаємо, що судді вищих ланок мають буди звільненні, адже якщо на вищих щаблях будуть призначені справедливі і чесні люди, то ті нижчі ланки вже будують боятися чинити незаконно. Зняття недоторканності не вирішить проблеми. Зміни потрібні і в прокуратурі, і у міліції. Це закриті системи, вони мають мінятися паралельно. Я не відчуваю, що у тих людей, які можуть це змінити, є політична воля. Те що, наприклад, відбувається з прокуратурою, це не докорінна зміна система, «нової крові» туди ніхто не вливає», - розповіла Олена Сотник.

Підняли на прес-конференції й важливе питання на зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

«Ми повинні розуміти наслідки цих змін. Ви уявіть, яким буде реакція суспільства на цей закон. Заворушення під Верховною Радою під час прийняття змін до Конституції покажуться нам дитячим садочком, порівняно з цим», - переконаний Іван Мірошниченко.  

За словами народного депутата, є декілька позицій з цього питання: «ніколи не буде ринку землі, хай все повернеться державі», «треба було ще вчора це робити», «ринок потрібен, але гравець лише держава».

«Позиція нашої фракції – зміни поки не на часі. Чому не можна? Тому що ми не забезпечили рівні умови всім гравцям цього ринку і альтернативу», - каже Іван Мірошник.

Олена Ситник в свою чергу розкритикувала правоохоронну реформу, назвавши її лише частковою.

«Що стосується поліції, то це моя біль, тому що я подавала комплексний закон. Ека Згуладзе тоді мене особисто просила цього не робити, мотивувала вона це тим, що це могло б завалити всю реформу. – розповіла Олена Сотник. – А зараз, по суті, створили просто дорожню патрульну службу. В результаті ми отримали рамковий закон, який детально не прописує функцій всіх підрозділів міліції. Комплекного реформування не відбулося через побоювання, що виникне внутрішній спротив. Варто також пам’ятати, що у системі залишилося 20-30% адекватних правоохоронців, які наразі залишаються просто приниженими. На моє переконання, реформа провалена, її варто було робити повністю, комплексно».