У Луцьку дебоширив «військовий турист», – стверджує екс-речник полку «Азов»

02 Березня 2017, 11:18

2329

Ввечері 28 лютого у Луцьку п’яний чоловік погрожував перехожим травматичним пістолетом, а коли патрульні намагалися його втихомирити, наголошував на тому, що він поліцейський і атовець.

Цю ганебну подію на своїй сторінці у Facebook прокоментував колишній речник полку «Азов» Андрій Д’яченко.

За його словами, до нього подзвонили знайомі поліцейські і попросили приїхати на вулицю Шопена, де правоохоронці затримали дебошира, який представлявся бійцем «Азову». Мовляв, чоловік кидався на перехожих на вулиці з травматичним пістолетом.

«На місці інциденту, де я з друзями був за 10 хвилин, ми застали дві патрульні поліцейські машини і п’яного уригу, обличчя якого насилу пригадав. В далекому вже 2014 восени цей військовий турист приїхав у дико популярний тоді полк «Азов», затримався там на тижнів 3 чи 4 після чого його з ганьбою вигнали за пияцтво. Відтоді і до вчорашнього вечора я нічого не чув про цього «героя» і от це чмо випливло. Вивалившись бухим з якоїсь барчуги він почав з травматом кидатись на молодих хлопців, які йшли з тренування і бикувати в стилі: «Ви чьо, спартсмєни?!» Та тикати в обличчя «резинкою». Благо отримавши по зубах швиденько присмирів і під’їхавшим патрульним почав блеяти про те, що він атошник а чого це вони, мовляв, не в АТО (конфуз полягав у тому, що серед патрульних якраз таки і були атовці, знайомі мені ще зі сходу). Навівши деякі справки вдалось з’ясувати, що цей суб’єкт досі числиться співробітником поліції в одному з створених під час АТО батальйонів при МВС», – йдеться у повідомленні Д’яченка.

Екс-речник запевняє, що чоловіки, які справді воювали на Сході, ніколи не апелюють до свого фронтового минулого, навіть попавшись на чомусь незаконному.

«Найчастіше б’ють себе кулаком в груди люди, яких в нашому середовищі називають «військовими туристами». Це специфічна каста, бажаючих отримати посвідчення УБД, але ніде не бувши на передовій. Такі люди часто приїжджають на кілька тижнів в зону АТО, відсиджуються на складах або госпіталях і з надуманих причин звалюють звідти, отримавши правдами і неправдами масу документів про свою участь у вигаданих боях. Повертаючись в тил, такі гучніше всіх кричать, що були в АТО, брязкають волонтерськими медальками і нахабно вимагають купу пільг. Попавшись на п’яній бійці, вони хамовито заявляють, що недоторкані, бо ж були «там», що ніби-то має гарантувати індульгенцію. Описаний мною вище тип саме з таких», – пише він.

Чоловік переконує, що йому, як азовцю, який воював більше двох років, прикро, коли такі люди порочать честь його полку.

«Тому хотілось би, щоб люди чітко розуміли – участь в АТО, реальна чи видумана, не індульгенція на все життя і зачасту свідчить про несправжність «ветерана». А псевдоатошному алкоголіку-дебоширу хотілося б побажати посуворішого покарання, в повчання іншим», – зауважив військовий.