Межі культур: лучан вчили не конфліктувати з циганами та росіянами
У Луцьку відбувся практикум з конфліктології, мета якого – обговорення соціальних стереотипів і конфліктогенних ситуацій.
Захід проходив у бібліотеці СНУ ім. Лесі Українки в рамках проекту «Межі культур», що реалізовує ГО «Центр вільної освіти і культури» за підтримки програми Британської Ради «Активні громадяни» – повідомляє ЦВОК.
Фахівець з етнопсихології, доцент кафедри загальної та соціальної психології СНУ ім. Лесі Українки Оксана Соловей запропонувала присутнім ряд вправ та активностей, метою яких було з’ясування та обговорення соціальних стереотипів і конфліктогенних ситуацій.
Головним чином мова йшла про упередження, пов’язані з етнічною, національною, релігійною характеристикою людей.
Під час знайомства учасникам запропоновали назвати своє ім’я та коротко описати свою поведінку в конфліктних ситуаціях. Звісно, значна частина присутніх висловила тези про негативне ставлення до непорозумінь та упереджених суджень, однак, як показує щоденна практика – ми, люди, схильні до всілякого роду суперечок.
Протягом практикуму провели вправу, під час якої учасників попросили з заданого списку обрати трьох осіб, з якими вони б хотіли чи могли їхати в одному купе потяга, і трьох, з ким категорично б не сіли поруч. Після цього було обговорення в парах та малих групах, де молоді люди приймали спільне рішення, якби довелось обирати з кожного індивідуального списку вже не трьох, а двох пасажирів (вправа передбачає, що учасники
об’єднуються в пари і вже, будучи в купе удвох, обирають інших пасажирів, але з попередньо записаних кожним осіб).
До слова, у цьому провокативному списку були: скінхед, мусульманин, китаєць, що їсть їжу з яскраво відчутним запахом, циган, мама з дитиною, боєць АТО, полісмен, наркотично залежний, людина з гомосексуальною орієнтацією, росіянин, американець, ВІЛ-інфікована особа. Після цього учасники аргументували свій вибір і не одразу могли відповісти, чи мали особисто справу з вищезазначеними категоріями людей і звідки в них стільки стереотипів щодо них.
Ще одним експериментом була вправа, що передбачала вихід з аудиторії на декілька хвилин попередньо відібраних учасників. Їм не було повідомлено, за яким принципом здійснено такий відбір. Коли вони повернулись в аудиторію до решти присутніх, їхнім завданням було долучитись до однієї з груп та поспілкуватись з ними. Але з ними відмовлялись комунікувати, їх відштовхували психологічно і пояснювали це тезами на кшталт: «ти білявка», «ботанів нам не потрібно», «розмовляй українською» тощо. Ця вправа дала можливість наочно продемонструвати суспільну поведінку людей, які дискримінують інших за рядом безглуздих ознак, або ж самі опиняються на місці
«жертви».
Психолог Оксана Соловей розповіла про сутність стереотипів, конфліктогенних ситуацій, варіанти перебігу суперечок і явних конфліктів, а також вказала на причини їх виникнення. Наприклад, одиничний випадок конкретної людини дуже часто перетворюється на узагальнений висновок щодо цілого класу людей/ситуацій/обставин.
-
Сьогодні
-
Завтра
-
Незабаром