Айдарівець розповів про приховані втрати на сході

Боєць спецбатальйону територіальної оборони «Айдар» Олександр Кралюк на зустрічі зі студентами історичного факультету СНУ розповів правду про гібридну війну.

Він торкнувся багатьох питань, які тривожать суспільство: роздуми про вибори, ставлення до влади, самоосвіти, довіри до ЗМІ, пропаганду патріотизму, самоорганізацію громадян та згадки про війну, які показують весь жах подій на сході України.

У держави, визнає боєць, дуже багато проблем. Насамперед вони внутрішні, такі як, приміром, монополія приватного бізнесу та ставлення влади до громадських інституцій. Останнє ж, як пояснює, після Майдану змінилось в кращу сторону.

«В більшості видань мало фахової аналітики, а рейтингові ЗМІ мають впливових і багатих власників», - стверджує Олександр Кралюк.

А тому проблемами є, на думку бійця, пошук об’єктивної інформації та самоосвіта населення, адже воно не отримує достатньої кількості інформації для розмірковування чи аналізу.

«Демократичні вибори – це вибори без знань, – переконаний боєць Айдару і додає, що на зорі демократії завжди було обмежене виборче право. – Заможніші люди могли приймати більш адекватні рішення».

А такі люди, за словами Олександра Кралюка, є більш розуміють політичні процеси, які відбуваються, і при виборі достойного представника керуються насамперед своєю обізнаністю та розумінням.

Громадянське суспільство має формуватись через активність громадян, проте ніхто крім влади не може формувати громадську думку в державі, – каже Олександр Кралюк. І додає, що громадянське суспільство повинно тиснути на владу, шукати механізми впливу на неї, будувати алгоритми, які б дозволили впливати на владу та змушувати її працювати ефективніше.

«Активна діяльність – вхідний квиток, щоб формувати свою думку, – стверджує Олександр, – а тому кожен має мати активну позицію».

Дуже часто боєць повертався до теми війни. Було помітно, що вона дуже вплинула на Олександра Кралюка, далась йому нелегко.

«Важко аналізувати війну, бо війна – це повний хаос», – зізнається боєць. – Приховування об’єктивної інформації наших втрат – запобіжник для влади», – каже воїн та додає, що близько 40% загиблих айдарівців досі не можна ідентифікувати, а відтак часто і неофіційна інформація щодо втрат є дуже спірна.

Зрештою, в окремих випадках достеменно невідомо, скільки солдат вирушили на завдання, а скільки повернулось.

Поділився боєць спогадами і про пережите безпосередньо під час бойових дій. За його словами, воїни готувались захопити Луганськ, базувались за 20 кілометрів від міста. Проте наказ відтерміновувався. Після більш як 10 днів очікування, пропустивши згідно з черговим наказом перший «гуманітарний» конвой, воїнів обстріляли ті підкріплення, які підійшли на допомогу луганським сепаратистам. Мала частина бійців врятувалась втечею. Були вбиті та захоплені в полон. Сам же герой двічі з своїми побратимами потрапляв в оточення. Дізнавшись, що свої у біді, їм на підмогу відразу вирушив КамАЗ, на якому знаходилась підтримка живою силою. Та в КамАЗ поцілили і екіпаж назавжди залишився на ньому. Олександру Кралюку, як і товаришам, вдалось вийти з оточення, хоча й із великими втратами.

За словами бійця, в період проведення АТО законодавство діє нелогічно. Слова підтвердив випадком, коли воїни отримали наказ здійснити «зачистку» місцевості, тобто відкрити всі двері, зайти у всі домівки щоб пересвідчитись чи не причаївся ворог. Близько 70% мешканців не хотіли відчиняти двері, тому їх, відповідно до завдання, змушені були вибивати. А законодавство передбачає за такі дії кримінальну відповідальність.

Айдарівець вважає, що молоді потрібно говорити про подвиги тих бійців, які загинули на сході. Як приклад називає мужній вчинок одного з них: солдат, не боячись ворожого танка, встав навпроти нього та вистрілив із гранатомета. Танк вистрілив у відповідь і прямим попаданням просто знищив бійця.

Та й світова спільнота, на думку Олександра, повинна знати більше про ці події:

«Варто показати Європі нашу унікальність та самовідданість, що ми готові вмирати за свою землю».

У Європі відчувається сильна робота російських пропагандистів. Головний меседж – фінансова підтримка для України – це гроші громадян Евросоюзу, які безбожно крадуться.

«Ми й самі про це говоримо», - погоджується боєць.

Проте визнає, що пропаганда в тому напрямку працює дуже сильно. На противагу російській, українська дипломатія старається, проте недопрацьовує. Інформаційна політика дуже сильно кульгає, стверджує Олександр.

«У владі є багато паразитів». Лозунг Майдану «без політики» не був втілений в життя. Він не змінив, як каже герой, «шестірок», а тому проблемою влади є також наявність у ній «старих» та неефективних політиків.

Торкнувся також і питання інвестицій. Відтак, за його словами, інвестор прийде, якщо знайде привабливу нішу, отримає саме ті умови, які він хоче.

«Не може місто розвивати 50-60 кластерів, бо на це не вистачить ресурсів», – говорить айдарівець.

Гарним позитивним прикладом називає розвиток Львова, де акцентували увагу на розвитку туризму, транспорту та впровадження інтернет-технологій.

Застеріг боєць від того, що влада часто підтягує до себе лідерів громадських організацій, а відтак організації без керівників стають вразливими чи підвладними, поступово втрачають свою ідеологію. А, на жаль, у «владних» кабінетах погляд на ті чи інші питання може змінюватись.

Сергій МАТВІЙЧУК